Видання Financial Times із посиланням на українських та європейських чиновників видало матеріал, що президент України Володимир Зеленський нібито готується оголосити план проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди у річницю повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого. Реагуючи на дану інформацію нардеп Олексій Гончаренко заяиви, що ніяких виборів і референдуму не буде у травні і все це лише чутки. У той же час в ОП відреагували на матеріал Financial Times про те, що Україна нібито оголосить про проведення виборів та референдуму вже 24 лютого. На Банковій зазначили, що безпекова ситуація залишається ключовою умовою. При цьому на Банковій натякнули, що Зеленський буцімто справді має намір оголосити про плани з виборами та референдумом 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії. Яка вірогідність виборів в Україні найближчим часом? Якщо навіть ця інформація не відповідає дійсності, чому її закидують у ЗМІ саме зараз? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Вибори в Україні. Фото: з відкритих джерел
Виборів від нас вимагають уже дві адміністрації Білого дому та купа європейських інституцій
Політичний експерт Світлана Кушнір так прокоментувала ситуацію:
"Почнімо з приємного: вибори в Україні давно треба визнати національним видом спорту. Це навіть більш масове, а ніж футбол. Українці – нація політична, навіть у сімейні свята ми говоримо 10 хвилин про справи родинні, а потім..., а потім перебираємо всіх політиків до печінок. Ми маємо звичку, навіть назву її протодемократичною – обирати. Який наш вибір – то окрема тема, але звичка є, і вона вже тричі не реалізована. На початку 2024-го мали обрати президента, у жовтні 2024-го – Раду, у 2025-го – місцеву владу. Але всюди втрутилася страшна трагедія – війна, розпочата РФ. І ніби всі все розуміють, що є безпекові питання, якими вже не можна нехтувати, але при цьому звичка змінювати владу, як соціальний скілл є".
Говорячи про те, чому раптом зараз з’явилася інформація, про можливість виборів і референдуму, то експерт говорить, що відповідь на це базується на тому, що йдуть перемовини і цього від нас вимагають уже дві адміністрації Білого дому та купа європейських інституцій. І навіть прийнято рішення про початок роботи по Держреєстру, і Робоча група у парламенті напрацьовує зміни чи може таки і законопроєкти по виборчих кампаніях під час війни.
"І насправді така публікація дає громадянам надію на реалізацію громадянських прав, політикам – на реалізацію їхніх амбіції, а владі – на перезавантаження. Воєнний стан у нас до 5 травня, знавці з FT пишуть про 15 травня, як ймовірну дату першого, а може і єдиного туру президентських перегонів. З огляду на політичне тло, то для переобрання у Зеленського залишається шанс. Головних суперників та їхніх спонсорів частково нейтралізовано. З молодими починаторами типу Притули і Стерненка можна понятійно домовитися, лондонський конкурент – екс-главком Валерій Залужний так і не визначився, або йому і не цікаво тягти після перемоги на виборах весь вантаж країни у війні. Ще одного кандидата, який за опитуваннями часто у лідерах (але він теж жодного разу не сказав про плани йти у політику) Кирила Буданова посунули на надзвичайно важкий і відповідальний трек міжнародних перемовин і там не до виборів генерал-лейтенанту. До речі, недавній обмін 157 на 157 можна вважати проміжним результатом ефективності Буданова на цьому напрямку. Він дуже відповідально поставився до нових викликів і посади", – зазначила Світлана Кушнір.
Підсумовуючи експерт зауважила, що вибори нам потрібні. І народу, і владі, навіть з точки підтвердження легітимності останньої, хоча у цьому ми і не сумніваємося. Але ж є і інша думка на міжнародних теренах, і шкода, що вона співпадає з вимогами ворога і частини наших партнерів.
"Щодо референдуму, то це якась маячня. Ані тема, ані час, ані закон не дають його провести. У цього всього є багато питань щодо безпеки, але найголовніше питання – сам організаційний процес, рівність доступу, відповідність демократичнім нормам. І найголовніше – де взяти гроші? Бо якщо у Держбюджеті-2026 не знайшли 100% забезпечення коштами на сектор нацбезпеки та оборони, то з кого "знімуть стружку", щоб наповнити кошторис ЦВК на той же порядок голосування за президента. Чекаємо, тренуємо політичні м’язи і намагаємося берегти розум чистим", – зазначила експерт.
Паралельно з війною вже формується політична рамка післявоєнного етапу
Політичний експерт Сергій Таран говорить, що вперше про сценарій проведення у травні цього року виборів президента та Всеукраїнський референдум він почув минулого тижня я від людей, наближених до Банкової. З їхніх слів, підготовка до цього сценарію вже триває. Віктор Таран зазначає, на його зауваження, що війна продовжується і жодної підписаної угоди немає, відповідь була доволі впевнена: у березні, максимум у квітні, все буде підписано. І що саме цей часовий коридор є чи не єдиним шансом піти на переобрання, зважаючи на те, що потенційні конкуренти, зокрема Залужний, ще не стартували.
"Я не поспішав це публічно озвучувати. Але після того, як західні журналісти The financial Time вже написали про підготовку подібного сценарію з посиланням на українських і західних посадовців, вважаю можливим викласти його логіку відкрито. Суть полягає в одночасному проведенні президентських виборів та референдуму щодо будь-якої мирної угоди з Росією. За інформацією, яку цитують журналісти, адміністрація Дональда Трампа наполягає на тому, щоб обидва голосування відбулися до 15 травня. Інакше, мовляв, існує ризик втратити запропоновані гарантії безпеки США. Обговорюється навіть можливість оголошення цього плану публічно 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення. За словами співрозмовників видання, у Вашингтоні поспішають завершити мирні переговори навесні. Водночас українські та європейські посадовці визнають, що дедлайни можуть змінюватися. Все залежить від прогресу в переговорах з Москвою, позиції щодо територій, ситуації на фронті та рівня ескалації. Тобто мова не про гарантований план, а про політичну конструкцію, яка розглядається за певних умов", – зазначив експерт.
Він продовжує, політична логіка цього сценарію доволі прозора. Поєднання референдуму і президентських виборів підвищує явку. Референдум щодо миру може стати сильним мобілізаційним фактором.
"Якщо голосування відбудеться рано, поки конкуренти не встигли повноцінно розгорнути кампанії, це об’єктивно збільшує шанси чинного президента на переобрання. В умовах, коли традиційно в Україні президенти не мають високої довгострокової підтримки, фактор часу може бути ключовим. Окреме питання це наскільки реалістично організувати два масштабні голосування в умовах війни. Логістика, безпека, участь військових, тимчасово окуповані території, мільйони громадян за кордоном. Кожен із цих факторів здатен зламати найщільніший графік. Не кажучи вже про те, що мирна угода сама по собі залежить від надто багатьох змінних. Я не стверджую, що цей сценарій уже запущений або що він обов’язково буде реалізований. Але сам факт його обговорення на високому рівні говорить про те, що паралельно з війною вже формується політична рамка післявоєнного етапу", – зауважив Сергій Таран.
Він зауважує, наскільки це вірогідно наразі важко сказати. Наразі можна лише зафіксувати, що така модель розглядається і що її логіка має як внутрішні, так і зовнішні мотиви. Далі все вирішуватиметься не лише в кабінетах, а й на фронті та за столом переговорів.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Слузі народу відповіли, яка вірогідність, що Зеленський оголосить вибори 24 лютого 2026 року.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
