«Правоохоронна система як зброя»: навіщо влада атакує НАБУ

Руслан Кравченко. Фото: з відкритих джерел

Скандал навколо підозр керівництву НАБУ дедалі більше виходить за межі суто кримінального провадження та перетворюється на чергове протистояння між правоохоронними структурами. Генпрокурор Руслан Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак на тлі його відставки та конфлікту між ОГП і антикорупційними органами виникає головне питання: чи йдеться про реальні юридичні претензії, чи правоохоронну систему знову використовують як інструмент політичної боротьби? Експерти розповіли, що може стояти за цим конфліктом і чому саме незалежність правоохоронних органів стала його ключовою проблемою.

Пост Зеленського фактично означає, що він сам не вірить не лише генпрокурору, якого сам призначив на цю посаду, а й Генпрокуратурі

Нардеп, політичний оглядач Микола Княжицький зазначив, підписані генпрокурором підозри керівництву НАБУ мають лише одну причину: відсутність в Україні права та нерозуміння його цінності нашою владою. По суті, це черговий етап кабінетного протистояння між правоохоронними органами: з одного боку – тими, що контролюються Офісом президента, а з іншого – тими, де ОП не має істотного впливу.

Політик зазначає, у нормальній, здоровій системі така постановка питання була б неможливою. Для нормального функціонування країни всі правоохоронні органи мають бути незалежними, а законність їхніх дій має контролювати незалежний суд. На практиці в незалежність суду не вірять самі правоохоронці. Саме це і дозволяє їм ігнорувати закон.

Він зауважує, сьогоднішній пост Володимира Зеленського фактично означає, що він сам не вірить не лише генеральному прокурору, якого сам призначив на цю посаду, а й Генеральній прокуратурі, яка розслідувала справу проти НАБУ. І зрештою – усій правоохоронній системі, яка може вільно використовуватися як політичний інструмент.

Кравченка призначили під цілком конкретне завдання – розчавити НАБУ й САП

Журналіст і телеведучий Остап Дроздов зазначає, що "зеленій" владі потрібен Кравченко за кордоном і на волі, бо він чудово годиться на роль торпеди антикорупційних органів, знищення яких принесе царському двору неземне щастя й облегшення. 

За його словами, дехто так сильно поспішав, що 22 липня 2025 року вчинив немислиме: без попереднього ознайомлення, за відсутності голови парламентського комітету, нахрапом було проголосовано законопроєкт, який повністю зносив незалежність НАБУ і САП. Депутатів використали "в темну", зігнавши під приводом, буцімто треба голосувати "надважливе" звернення до Конгресу США. Натомість Арахамія за 20 хв до голосування сказав: "Зараз буде маркерне голосування, принципове для президента, фактично водорозділ, ти за чи проти президента. Нащо вам текст, голосуйте, це важливо". 

Журналіст нагадує, далі був Картонний Майдан 2025 року, який змусив кліку дати задню. Але як тільки з’явилися плівки Міндіча, торпеда Кравченко моментально відімстив: сфабрикував звинувачення у "державній зраді" проти слідчого Магамедрасулова, який особисто записував Міндіча. 

Також видання "Коментарі" повідомляло – Зеленський поставив крапку у питанні генпрокурора Кравченка: до якого рішення закликав Раду.