Навіщо Гончаренко саме зараз запропонував свій мирний план: чи може зупинити це війну

Для того, щоб досягти завершення війни нам треба поєднувати фактор сили, воєнний і економічний тиск на ворога, з активною і гнучкою дипломатією. Тому виникає питання – навіщо ж тоді Олексій Гончаренко саме зараз ініціював свій мирний план? Насправді відповідь на поверхні – він хоче скористатися поточною воєнною, політичною і соціально-психологічною ситуацію в своїх інтересах. В умовах ескалації повітряної війни частина українського суспільства переживає гострий стрес і готова повірити, що поступки Росії можуть сприяти негайному завершенню війни. Про це розповів політолог, політичний консультант Володимир Фесенко.

Олексій Гончаренко. Фото: із відкритих джерел

Експерт зазначив, Олексій Гончаренко як досвідчений політик відчуває ці зміни в суспільних настроях, а оскільки він вже давно виступає в ролі критика воєнного стану та діяльності ТЦК, то припускає, що саме зараз його "миротворча" позиція може отримати більшу підтримку, ніж раніше. Він хоче осідлати хвилю цих настроїв і використати їх в своїх політичних інтересах. Його так званий мирний план, лист до Віткоффа, Кушнера і Рубіо – це банальний само-піар. 

За його словами, друга, і, можливо, головна причина "миротворчої" гіпер-активності Олексія Гончаренка полягає в тому, що він фактично презентує себе як потенційний лідер умовної "партії миру", того суспільного сегменту, який готовий на мир на будь-яких, тобто на російських умовах.

Експерт підсумовує, практична цінність мирного плану Гончаренка є мізерною. Цей план є компіляцією і повторенням того, навколо чого і так вже відбуваються спроби розпочати переговори. Однак виникає і серйозна проблема. Публічна презентація готовності до виконання вимог Росії приносить шкоду і може певною мірою послабити переговорні позиції України. Якщо ворог бачить мандраж і капітулянтські настрої у деяких наших політиків, то він не на переговори піде, а буде лише посилювати удари по Україні, а так звані "миротворчі ініціативи" буде використовувати для розколу і деморалізації українського суспільства. А от дискусію про шляхи завершення війни і про нашу переговорну позицію я вважаю доцільною і дуже корисною. Нам треба змістовно обговорювати ці питання і більш реалістично ставитись до умов завершення війни. Громадська думка в Україні має бути готовою не до ідеалістичного сценарію завершення війни, а до складного і неоднозначного компромісу, який не гарантуватиме стійкого миру, але буде вкрай потрібний для відновлення економічного потенціалу, соціального тонусу і боєздатності країни.

Також видання "Коментарі" повідомляло – Москва знайшла новий привід звинуватити НАТО: у Держдумі зробили заяву, що насторожує.