Рубрики
МЕНЮ
Кречмаровская Наталия
Послуги з моніторингу медіапростору, перемога у тендерах попри найвищі ціни та біткоїни, яких не було — що відомо про діяльність компанії Олександра Маріковського та статки нардепа.
Фото з відкритих джерел
Компанія народного депутата від партії "Слуга народу" Олександра Маріковського надає послуги з моніторингу медіа і щороку отримує з державного бюджету чимало коштів. Видання OBOZ.UA повідомляє, що компанія "Медіатека", кінцевим бенефіціаром якої є Маріковський у 2024 році мала загальний дохід у понад 10 млн грн, з яких 9,1 млн склали саме державні закупівлі.
Приміром, за даними ЗМІ, у 2025 році з фірмою нардепа уклало договір ДП “Центр захисту інформаційного простору України” на суму 12,2 млн грн. Серед замовлених послуг — моніторинг 10 телеканалів, 50 друкованих ЗМІ та понад 1000 онлайн-ресурсів. Для порівняння, як зазначає видання, у 2019 році за ті самі послуги держпідприємство сплачувало — 720 тис. грн. За окремий щотижневий звіт щодо телемарафону компанії заплатять ще 258 тис. грн.
Також у 2025 році "Медіатека" виграла тендер на суму 240 тис. грн від Центру гуманітарного розмінування. За умовами компанія буде готувати щотижневі звіти про згадки в медіа.
Видання проаналізувало тендери та з'ясувало, що "Медіатека" нерідко виграє тендери, попри найвищу ціну пропозиції. Наприклад, у тендері "Укренерго" фірма "Семантрум" пропонувала моніторинг за 478 тис. грн, проте перемогу здобула "Медіатека" з ціною 703,3 тис. грн. У багатьох тендерах вона була єдиним учасником, що не передбачало конкуренції.
Однак, враховуючи декларацію, нардеп має невеликі статки. У 2024 році він задекларував середню зарплату 62,2 тис. грн на місяць (747312 грн за рік), два кредити й заощадження менш ніж 6 тис. грн. Його дружина заробляє як ФОП і отримує соціальні виплати, а також — допомогу від іноземних громадян.
За даними ЗМІ, раніше в декларації були вказані 32 біткоїни, які нардеп нібито отримав у 2019 році. Згодом НАБУ встановило, що вказаний криптогаманець не належав Маріковському, а всі транзакції здійснювали іноземці. Вищий антикорупційний суд у квітні 2024 року закрив провадження через завершення строків давності. Сам політик визнав помилку й заявив у Facebook, що у 2020 році допустив "суттєві неточності" у декларації.
Як пише видання, виникає головне питання — чи доцільно витрачати понад 12 млн грн державних коштів на проведення моніторингу, чи, можливо, є дешевший варіант — через ІТ-продукти чи внутрішні комунікаційні служби державних органів.
Нагадаємо, що народні депутати, як писав портал “Коментарі”, пропонували відмовитися від телемарафону.
Новини