У західних ЗМІ знову заговорили про роль глави Офісу президента України Андрія Єрмака. Зокрема, видання The Economist написало, що Андрій Єрмак може стояти за серією можливих кадрових перестановок в українському уряді найближчим часом. І взагалі жодне кадрове призначення на топові посади в Україні нібито не відбувається без погодження з Єрмаком, який воліє розставляти на посади своїх людей. Яка роль Андрія Єрмака в історії? Чи можна його сьогодні назвати тим "сірим кардиналом", який має "золоту акцію" в керуванні країною? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Зеленський та Андрій Єрмак. Фото: з відкритих джерел
Фіксація даного стану речей не на користь України
Політолог Володимир Цибулько зазначив, що видання The Economist лише підтвердило версії, котрі давно озвучувалися українськими політиками і експертами.
"І фіксація даного стану речей не на користь України, адже виставляє всіх друзів нашої країни ледь не в якості донорів авторитаризму. При спілкуванні із західними політиками довгий час Андрій Єрмак був фігурою умовчання, адже сама думка про те, що, фінансуючи обороноздатність країни і при цьому заплющуючи очі на стан державних інститутів і на дієвість Конституції, друзі України не помічали авторитарних тенденцій, які все більш охоплювали різні сфери життєдіяльності країни. Зараз вже очевидним є спотворення законності і руйнування держінститутів таке, що по суті перспектива членства в ЄС стає все більш примарною", – зазначив політолог.
Володимир Цибулько наголошує, Єрмак – людина з дуже куцими формальними повноваженнями, раптом виявляється постаттю з неформальним впливом не меншим, ніж вплив Зеленського, і це вже давно робота не на успіх держави, а на виживання самого Єрмака, і при змозі Зеленського.
Історія з сірим кардинальством Єрмака рано чи пізно повинна була вийти в публічний простір
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович звернув увагу на те, що це далеко не перша стаття в західних медіа, яка описує роль Андрія Єрмака в сучасній українській політиці.
"І, якщо пару років назад ці статті були достатньо збалансовані, тобто там були, як позитивні, так і негативні певні моменти, то останні статті містять відверто негативну конотацію. Дуже багато критики з посиланням, як на вітчизняних, так і на зарубіжних чиновників та урядовців. І всі вони, так чи інакше, стосуються ролі нинішнього очільника Офісу президента. Це значною мірою пов'язано з тим, що для наших західних партнерів не дуже зрозуміла його позиція, не дуже зрозумілий його функціонал, тому що з формальної точки зору він є керівником Офісу президента. За логікою розвинутих демократій – це керівник, по суті, канцелярії президента, людина, яка займається організацією роботи глави держави, але не має ніякого відношення ні до кадрових, ні до якихось інших питань. В умовах же України він, маючи мінімальні формальні повноваження має насправді найбільший неформальний вплив у країні. І за великим рахунком відповідає за, як мінімум, всю зовнішню політику, потіснивши не лише міністра закордонних справ, але й у деяких питаннях власне главу держави", – зазначив експерт.
Ігор Рейтерович продовжує, тому що, коли Єрмак їздить на чолі урядових делегацій на якісь міжнародні зустрічі – це викликає у партнерів дуже багато запитань. І власне ці запитання знаходять свої відображення потім в подібних статтях.
"Те ж саме стосується його внутрішнього впливу. Це ні для кого не є таємницею. Про це пишуть вітчизняні політики. Вони прямо про це говорять і не лише, до речі, опозиційні, що всі кадрові рішення, які стосуються діяльності Кабінету міністрів, меншою мірою Верховної Ради, але, в першу чергу, Кабінету міністрів, вони приймаються зараз на Банковій. І, власне, пан Єрмак має теж визначальний вплив на ті чи інші призначення. Він шукає і презентує президенту ті чи інші кандидатури. І останні події, пов'язані з можливою зміною Кабміну – це якраз історія про те, коли Єрмак хоче поставити на посаду прем'єр-міністра свою власну креатуру. Тому що Шмигаль, при всій його безсуб'єктності, такою кандидатурою насправді не є. І The Economist просто звертає увагу на ці моменти. Там звісно є питання стосовно кейса Чернишова, тому що не дуже схоже, що Чернишова хтось хотів звалити саме з Офісу президента. Навпаки Офіс президента фактично його прикрив і дав йому можливість залишатися на посаді і займатися питаннями, пов'язаними з кримінальною справою, яка проти нього відкрита, але по питанням Кабінету міністрів, по питанням того ж Буданова чи якихось інших призначень роль Єрмака тут складно недооцінити чи переоцінити", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Ігор Рейтерович зауважує, тому вихід гучних матеріалів у західних ЗМІ про Єрмака – це черговий сигнал і натяк зі сторони наших західних партнерів.
"І тут не треба шукати якісь внутрішні причини, як це робили на Банковій під час виходу статті в Politico чи статті The Economist. Кроти, так би мовити, не там знаходяться. Західні медіа посилаються не лише на якихось українських урядовців. Там опитують дуже багатьох західних політиків. Якщо хтось в Україні думає, що вони не помічають тих процесів, які у нас відбуваються, той глибоко помиляється. Історія з таким от сірим кардинальством рано чи пізно повинна була вийти максимально в публічний простір, що ми й спостерігаємо останнім часом. Скоріш за все це не останній матеріал. Будуть ще з'являтися матеріали або ми отримаємо якісь прямі натяки від наших ключових партнерів стосовно ролі тих чи інших людей, які впливають безпосередньо на прийняття важливих рішень в країні і мають відношення до вирішення ключової проблеми – саме російсько-української війни", – констатував Ігор Рейтерович.
Читайте також на порталі "Коментарі" — стало відомо, кому в Україні суттєво підвищать мінімалку.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
1110
