Москва перемагає Київ в Африці: на Заході вказали на ключову помилку України

Протягом останніх трьох років Україна активно шукала по всьому світу союзників у протистоянні з Росією, але на Африканському континенті ці зусилля виявилися найменш результативними. Якби африканські уряди мали відкрито обрати сторону, більшість із них, швидше за все, встали б на бік Москви — і на це є вагомі підстави, зазначає The Economist.

Підтримка України в Африці. Фото: Reuters

Аналітик Семюел Рамані підкреслює, що Україна поступається Росії в Африці за трьома ключовими показниками: фінансування, політичний вплив та мережі контактів. Історичні зв’язки відіграють свою роль: ще за часів СРСР Москва підтримувала визвольні рухи проти колоніалізму, тоді як Київ із набуттям незалежності практично не розвивав власні відносини з африканськими державами.

Додатковою перешкодою стала інформаційна кампанія Кремля, що ведеться на континенті в асиметричній формі, а також підтримка Російською православною церквою. Окрім того, РФ давно утримує лідерство як головний постачальник озброєнь до Африки, а також нарощує присутність найманців і військових радників.

У The Economist пропонують змінити ситуацію, просуваючи Україну як виробника високотехнологічних безпілотників, корисних і в мирних цілях — наприклад, для моніторингу дикої природи або доставки медикаментів у важкодоступні райони. Також важливим інструментом могло б стати розширення гуманітарної допомоги, зокрема експорт українського зерна.

Проте найскладніше — подолати сприйняття Києва як невід’ємної частини Заходу. Більшість урядів глобального Півдня скептично ставляться до США та їхніх союзників, звинувачуючи їх у подвійних стандартах. Через брак "достатнього авторитету" в інших сферах багато африканських лідерів не прагнуть ставати на бік України проти Росії.

Раніше портал "Коментарі" писав, що під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса висловив думку, що територіальні поступки з боку України можуть розглядатися як один із ключових елементів мирного врегулювання конфлікту з Росією.