Хтось воює, хтось жирує: Скільки у Верховній Раді працює «зашкварених» депутатів

Зараз в епіцентрі скандалу знаходиться народний депутат від партії "Слуга народу" Микола Задорожний, якого підозрюють в корупції. Зокрема, детективи НАБУ затримали його за підозрою у вимаганні хабаря у сумі 3,4 млн гривень. В соцмережах обурюються, що народний обранець під час війни, коли на фронті гинуть військові за те, щоб зберегти державність, нищить її із середини.

Верховна Рада

Проте як виявилось, Задорожний не один такий народний депутат 9 скликання, до доброчесності якого у правоохоронних органів та антикорупціонерів є питання.

Зокрема, за інформацією руху "Чесно", станом на квітень 2024 року щонайменше 54 депутати Верховної Ради 9 скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. При цьому 25 із них підозрюють у корупції. Аналітики руху підкреслили, що депутатів, які "зашкварилися" насправді може бути більше, адже встановити точну кількість та імена парламентарів, яким були висунуті підозри в кримінальних правопорушеннях, неможливо. Справа у тому, додають активісти, що ім’я підозрюваних не можна оприлюднювати до вироку суду.

При цьому в "Чесно" підкреслюють, що тільки детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозри у вчиненні кримінальних злочинів 54 народним депутатам. Також існують провадження щодо нардепів, які ведуть СБУ, Офіс генпрокурора та інші правоохоронні органи.

Прикметно, що "зашкварилися" депутати практично з усіх фракцій і груп Верховної Ради. Найбільше підозр отримали депутати від "Слуги народу" та нині забороненої "Опозиційної платформи – за життя". Відомо, що найбільше народних обранців отримали підозри за статтями про недостовірне декларування, державну зраду та хабарництво.

Так, за підрахунками "Чесно", станом на квітень поточного року, 25 нардепів мають підозри у різних корупційних злочинах. Найбільше серед них нардепів від монобільшості. Зокрема, 13 нардепів підозрюються у недостовірному декларуванні. Ще щонайменше шестеро нардепів підозрюються у пропозиції чи прийнятті хабарів, двоє – у зловживанні впливом, ще двоє – у службовому підробленні.

Наприклад, у недостовірному декларуванні підозрюються нардепи від "Європейської солідарності" Артур Герасимов, від "Батьківщини" — Михайло Волинець і ціла копиця нардепів від "Слуги народу", серед яких Володимир Гевко, Юрій Камельчук, Анна Колеснік, Олександр Маріковський, Сергій Нагорняк, Максим Пашковський, Ольга Саладуха, Маргарита Шол та Ірина Констанкевич із групи "За майбутнє".

Ще 12 нардепів 9 скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки зокрема за статтями про держзраду, колабораціонізм та посягання на територіальну цілісність України. Найбільше серед них – представники забороненої проросійської "Опозиційної платформи – за життя". Серед них депутати Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Олександр Пономарьов. Слід відзначити, що за даними "Чесно" підозру у держзраді та створенні терористичної організації має також лідер "Європейської солідарності" нардеп Петро Порошенко.

Серед інших статей, за якими підозрюються народні обранці – службове підроблення для виїзду за кордон, шахрайство, ухилення від сплати податків, кнопкодавство і погрози вбивством. Наприклад, депутат від групи "Відновлення України" Дмитро Ісаєнко має підозру за зловживання владою, зловживали впливом нардепи від "Слуги народу" Андрій Одарченко, Сергій Кузьміних та Людмила Марченко.

За підрахунками "Чесно", із 42 нардепів із підозрами щонайменше щодо 11 уже є судові вироки. Утім, більшість з них уникли відповідальності через сплив строків давності чи завдяки каяттю. 11 парламентарів із підозрами станом на зараз втратили депутатські мандати. Але ті з підозрюваних нардепів, хто не був позбавлений мандатів і не сидить у СІЗО, можуть і далі голосувати в Раді.

До речі, минулого року на фоні гучних корупційних скандалів у влади навіть з’явилася ідея прирівняти корупцію до державної зради. Втім, як підкреслював тоді в ефірі НВ політолог Олексій Кошель, з цієї ідеї нічого доброго не вийде, мовляв влада дуже часто намагається вирішити проблему одним махом, однією кнопкою та одним рішенням, але так не буває.

"Тобто корупція настільки серйозна проблема, що президентським законопроектом її не вирішиш", — відзначав експерт і додавав, що, ймовірно є сенс в тому, щоб підвищити відповідальність за корупцію, до прикладу, в оборонній сфері.

"Але це не вирішує саму проблему. Це точно те саме, як розрекламований реєстр олігархів не вирішує проблему впливу олігархів на владу. Тобто проблему корупції потрібно вирішувати не точково, а потрібно вирішувати системно. Тобто корупція — це реформа судів, це реформа територіальних центрів комплектації, ВЛК. Це реформа Митниці", — говорив експерт.

До слова, відповідно до оцінок аналітиків Transparency International, ситуація з корупцією в країнах Західній Європі та Європейському Союзі погіршується. Про це йдеться у їх звіті, який був опублікований у лютому поточного року. Так, у звіті йдеться, що найкращі показники мали Данія, Фінляндія і Норвегія, а найнижчі — Угорщина, Румунія і Болгарія.

Незважаючи на хороші позиції в загальному списку, кілька високопоставлених демократій, зокрема Швеція, Нідерланди, Ісландія і Сполучене Королівство, зафіксували свої найнижчі результати в річному CPI з 2012 року. Вказані країни повинні активізувати зусилля проти корупції, захистивши систему правосуддя від втручання та створивши захист для впливових груп інтересів у політиці, йдеться у звіті.

Нагадаємо, портал "Коментарі" розповідав про черговий корупційний скандал довкола народного депутата зі "Слуги народу".