Мерський бізнес на війні, щоб вистачало на костюми по 4 тисячі євро: голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер

"Коментарі" продовжують розбиратися в тому, на чому заробляють керівники найбільших українських міст і наш наступний герой – голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, який сильно виділяється з цього переліку за всіма параметрами. І хоча він не є мером (в Одесі офіційно мера наразі немає), проте історія голови Одеської ОВУ може стати прикладом вирішення проблеми нелояльності регіональних еліт напередодні можливих виборів.

Олег Кіпер

Кіпер скандальний, зате свій

Призначення 30 травня 2023 року головою Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера здивувало багатьох спостерігачів. Виходець із органів прокуратури, який очолював тоді прокуратуру столиці, Кіпер був людиною досить неоднозначною: безперечний професіонал, який працює в органах юстиції з 2001 року, у 2014 році був люстрований. Проте у 2019 році через суд домігся повернення до органів прокуратури та отримав компенсацію у 800 тисяч гривень, а вже через рік став керівником Київської міської прокуратури. Більше того, вже будучи головою Одеської ОВА, Олег Олександрович судився за свій пенсійний стаж, щоб вийти на пенсію у 43 роки (2023-го) і справу виграв.

Подібний неоднозначний шлейф не завадив призначенню Олега Кіпера на посаду ОВА і, ймовірно, його основним завданням було перехопити механізм влади, насамперед над обласним центром – Одесою у його мера Геннадія Труханова. Власне, таке завдання тією чи іншою мірою характерне для всіх голів військових адміністрацій, але на відміну від Південної Пальміри, у Києві глава ОВА виявився набагато слабшим за мера . Втім, і в Одесі це сталося не зусиллями Олега Кіпера, а завдяки указу президента Володимира Зеленського, який позбавив мера Геннадія Труханова українського громадянства, що автоматично спричинило і звільнення його посади. У цьому сенсі, як писали "Коментарі" , подвійне громадянство Труханова могло бути лише приводом для того, щоб взяти Одесу.

Життя не за коштами – сотні тисяч гривень на гардероб та дружина-бізнесмен

Ймовірно, ще до рішення президента щодо громадянства Геннадія Труханова Олег Кіпер був упевнений у підтримці Володимира Зеленського. Так, як писали "Коментарі", він не соромився носити у воєнний час костюми, які буквально коштували сотні тисяч гривень. Причому подібні речі зі свого гардеробу він демонстрував далеко не в єдиному екземплярі.

При цьому походження коштів на цю розкіш залишається нез'ясованим, адже доступ до його електронної декларації у реєстрі Національного агентства з протидії корупції закрито . Деякі висновки про його особисті доходи можна було робити на підставі:

1) судового рішення від 2019 року про відновлення на роботі в прокуратурі – з урахуванням компенсації за простий після люстрації у 2014 році можна припустити, що його річний дохід становив тоді 160 тисяч гривень. Зараз деякі піджаки та костюми Олега Кіпера коштують дорожче за річну зарплату тих років;

2) за його власним визнанням на проекті "Міста сили", його зарплата знаходиться приблизно на одному рівні із заробітком голови Запорізької ОВ Іваном Федоровим, а це 70-80 тисяч гривень на місяць.

Водночас за даними ЗМІ за 2020 рік Олег Кіпер отримав 550 тис. гривень від продажу авто, 32 тис. гривень страхових виплат, 183 тис. гривень зарплати від АТ "Укрзалізниця" та 35 тис. гривень інших доходів. Ще 15 тис. гривень він отримав від адвокатського об'єднання "Астрея ОВД", в Офісі Генерального прокурора заробив 747 тис. гривень та 705 тис. гривень як голова Київської міської прокуратури.

У свою чергу, дружина Ірина Кіпер отримала 4 млн грн від продажу нерухомості, у ТОВ "Спецагротехніка" вона заробила 60,6 тис. гривень, а також заробила 4,97 млн гривень, займаючись підприємництвом. Загальний їхній дохід із майбутнім головою Одеської ОВА перевищив 10,5 млн грн.

В автопарку подружжя з 2020 року знаходяться Range Rover Sport вартістю 1,34 млн гривень, Toyota RAV4, Toyota Camry та ВАЗ 21150 (2005). Також куплені у 2019-му році дві квартири – площею 50,6 кв. м за 3,47 млн гривень та 107 кв. м за 5,13 млн гривень, та паркомісце площею 18,6 кв. м. Дружина ж володіла апартаментами у селищі Поляниця, неподалік курорту Буковель, 3-а квартирами у Києві, будинком відпочинку на 213 квадратів, 214 кв. м. землі та трьома паркомісцями у Києві.

За даними інформаційно-аналітичного сервісу YouControl Ірині Кіпер свого часу належали чотири фірми, але зараз вона надає в оренду нерухомість як ФОП.

Можливе російське громадянство дружини та допомога у порятунку російського бізнесу в Україні

Перед своїм звільненням з посади мера Одеси Геннадій Труханов вирішив грюкнути дверима і нагадав про російське громадянство дружини голови ОВ Ірини.

"Це я говорю, я не стверджую. Я говорю, що прошу перевірити. Також старанно, як мене перевіряли. У 2020 році вона отримала права. Є рахунки, рахунок, у закордонному банку на її дівоче прізвище, а також на це дівоче прізвище видано російський паспорт." .

У цьому не було нічого нового чи сенсаційного – у наявності громадянства РФ сама Ірина Кіпер визнавалася раніше, але стверджувала, що відмовилася від нього. Водночас, за даними проекту "Схеми", у 2023 році паспорт громадянки РФ Ірини Кіпер не був анульований.

Втім, вже у 2024-му році ті ж самі "Схеми" з'ясували, що бізнес російського бізнесмена в Україні Ігоря Наумця вартістю 1 мільярд гривень, в обхід санкцій РНБО та арешту, перейшов до нового приватного власника. Йшлося про активи холдингу Наумця "Юнігран", який видобуває корисні копалини з кар'єрів на Житомирщині та виробляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. Як з'ясували журналісти, новим приватним власником цих активів став пивоварний бізнесмен Сергій Шапран, пов'язаний із колишнім прокурором Києва, а нині головою Одеської області Олегом Кіпером.

Як підтвердив журналістам сам Ігор Наумець, Сергій Шапран обіцяв вивести йому з-під санкцій та арешту активи за умови, що 50% із них перейдуть йому. Так, навесні 2022-го правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти холдингу "Юнігран", а пізніше їх заарештували. Навесні 2023-го Наумець потрапив під санкції РНБО, а 2024-го арешт з активів був спершу знятий, а потім вони перейшли у власність Сергія Шапрана, а колишній власник активів назвав це "рейдерством".

Як підкреслили журналісти "Схем", Сергій Шапран екс-депутат Броварської міської ради очолював осередок партії "За майбутнє", яку пов'язують із Ігорем Коломойським. Зв'язок із Ігорем Кіпером простежили через бізнес-партнера Шапрана – екс-депутата Одеської обласної ради Володимира Осипова, який також фігурує в історії з активами Наумця, який, згідно з даними програми Getcontact, у деяких телефонах підписаний як "кум Кіпера". Його прізвище також прямо згадується у декларації високопосадовця за 2019 рік – Кіпер задекларував, що його дружина позичила у матері Осипова 25 мільйонів гривень.

Зерно за відкат у 14% та добриво – все на користь обороні

Через 3 місяці після свого призначення, у серпні 2023 року, Олег Кіпер видав скандальний наказ №19 "Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану".

Як заявили профільні асоціації аграріїв, Положення документа вимагає від експортерів подання митної декларації за 10 днів до завантаження судна. Для її заповнення продавець повинен підготувати необхідний обсяг та накопичити зерно у порту, а також бути впевненим, що на судно потрапить саме зерно того обсягу та якості, що зазначено у декларації. Саме від цих показників залежатиме і вартість партії. На практиці виконати такі умови не можливе для більшості аграріїв, а зосередження зерна було ще й небезпечним через атаки окупантів.

Як стверджує одеська журналістка Ірина Гриб, обійти вимоги наказу №19 нібито можна було за "відкат" у 14%. Розслідування ж Hromadske виявило , що наказ Олега Кіпера порушив законодавство, оскільки зобов'язував експортерів подавати документи за 10 днів до вивезення товару, хоча такий термін законами не передбачено. А оскільки до 85% зерна (13,7 млн тонн) у 2023 році пройшли через Одесу, начальник Одеської ОВО фактично перетворився на "короля зерна". Але незважаючи на таке начебто посилення контролю, журналісти виявили операції приблизно 40ка підозрілих компаній з експорту 800 тисяч тонн зернових на 150 млн грн. або 6 млрд. грн. Якщо це так, то чи підлеглі Олега Кіпера виявилися надто наївними, чи розмови про відкати були справедливі. Сам же скандальний наказ було скасовано у грудні 2024-го.

Іншим прикладом була ситуація 2025 року, коли, як стверджував журналіст Станіслав Речинський, Одеська ОВА спільно з командуванням МВС видала наказ, яким заборонили морське ввезення в Україну добрив, нібито через загрозу вибухів у портах. Це мало два наслідки:

1) зростання цін (на 20-30%) на добрива внутрішніх виробників добрив, що належать Дмитру Фірташу, а імпортери прямо говорили, що заборона стала результатом впливу бізнесмена на Олега Кіпера;

2) у порт могли заходити судна ТОВ "ФРІ-СИСТЕМ", яке, за твердженням Станіслава Речинського, пов'язане з російським бізнесом — було правонаступником російської "ФОСАгро" з метою "приховати російський слід".

Як з'ясували "Коментарі", у будь-якому випадку ТОВ "ФРІ-СИСТЕМ" (сфера діяльності – оптова торгівля хімічною продукцією, статутний фонд – 1 млн. 3 тис. грн.) виграла від рішення Одеської ОВВ. Так, за 2025 рік, коли було прийнято заборону на імпорт добрив, компанія збільшила виручку на 470 млн грн. – до 2,487 млрд грн., та отримала 50,7 млн грн. чистого доху порівняно з 91,2 млн. грн. збитку 2024-го. Фактично рішення Одеської ОВА врятувало ТОВ "ФРІ-СИСТЕМ".

Тітоньки та фортифікація

Загалом, схеми Одеської ОВА з "капіталізації війни" може бути дуже широкою, і включати будівництво укріплень і ухилення від мобілізації.

Так, як стверджує та сама Ірина Гриб, з метою спорудження фортифікаційних споруд було видано 1,5 млрд грн. авансів фірмам, які взяли він зобов'язання з їх будівництва. Насправді ж нібито зміцнення не збудовано, контракти зірвано і все це розслідується НАБУ.

Зауважимо, що у 2024 році Одеська ОВА активно заявляла про проведення фортифікаційних робіт, зокрема, департаментом капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської облдержадміністрації на чолі з Єгором Чикшеєвим. Як стверджував сам Олег Кіпер, в області будуються фортифікаційні споруди, встановлюються загороджувальні рубежі: зуби драконів, протитанкові рови та інші невибухові загородження.

На якій стадії перебувають усі ці роботи у 2026 році з міркувань секретності – невідомо, але цікаво, що днями начальник Регіонального управління Сил територіальної оборони "Південь" Денис Носіков заявив про необхідність зміцнення Одеси. Дивно, що за словами військовослужбовця, регіон має потужну систему оборони, яка є, розкрити її стан він не може, але посилити її явно необхідно.

Дуже дивний заклик – говорити про посилення оборони, коли жодних зовнішніх ознак ні наземного, ні морського наступу на регіон немає. Але дуже не зайве, якщо укріплень просто немає. Як повідомляли "Коментарі", антикорупційні органи вже відкрили не одну кримінальну справу за фактами розкрадань на фортифікаціях.

За деякими даними, Одеська ОВА може мати свою "частку" і з бізнесу на ухилистах у регіоні. Так, на окремих телеграм каналах стверджується, що нібито саме під егідою ОВА була відкрита громадська організація "Україна – це матір", члени якої створили добровольчий батальйон із тією самою назвою та допомагали одеським ТЦК. Насправді ж, "добробат" та ГО просто продавали посвідчення за ціною від 1 до 3 тисяч доларів, а також пропонували передплату в Телеграм-каналі, де поширювали інформацію про рейди ТЦК. Також члени цього батальйону могли виконувати роль "титушок" під час рейдів самого ТЦК.

Справді, у Київському районному суді Одеси з 26 лютого розглядається справа ГО "Україна – це матір" та однойменного "батальйону".

Зауважимо, що діяльність Олега Кіпера привертає до себе стільки уваги, що розслідувати його діяльність потребує дедалі більше людей. Щоправда, зобов'язали це зробити СБУ лише через суд і яким буде результат відкриття кримінального провадження – незрозуміло. При цьому не виключено варіант переходу Кіпера на нову роботу, наприклад, у крісло генпрокурора України, про що говорять уже понад 2 роки.