За що РНБО могла накласти пожиттєві санкції на Петра Порошенка

Ввечері 12 лютого в Україні вибухнула інформаційна бомба: РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка, п’ятого президента України, лідера партії "Європейська солідарність". Співрозмовники ЗМІ припускають, що Порошенка навіть можуть звинуватити у державній зраді. Не називаючи імен, натякнув на це і Володимир Зеленський.

Петро Порошенко

13 лютого на сайті президента зʼявився відповідний указ. Отже, санкції запроваджені пожиттєво і передбачають: позбавлення нагород, блокування активів, повне припинення торговельних операцій, припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони, запобігання виведенню капіталів за межі України, тощо. Окрім Порошенка в переліку Коломойський, Боголюбов, Жеваго та Медведчук.

Сам Петро Порошенко, звісно, назвав це рішення неконституційним і звинуватив Зеленського у "політичних чистках". Його соратники і прихильники говорять про наступ на демократію та політичні репресії проти опозиції. Депутати його фракції заблокували трибуну Верховної Ради.

Якщо спробувати відкинути емоції і поглянути на ситуацію тверезо, в біографії пʼятого президента є дії та рішень, які можна було б розцінювати як такі, що "стимулювали корупцію і підривали національну безпеку". Чи тягнуть вони на кваліфікацію "державна зрада", нехай вирішують компетентні органи. Ми лише дамо таку собі довідку, спираючись на яку РНБО могла ухвалити резонансне рішення.

Вугiлля з так званих "Л/ДНР"

У 2021 році пʼятому президенту повідомили про підозру у державній зраді за купівлю вугілля в так званих "ДНР" та "ЛНР" протягом 2014-2015 років. Фактично його звинуватили у нібито змові з РФ під час бойових дій на Донбасі.

За версією слідства, Порошенко, Віктор Медведчук, тодішній міністр енергетики Володимир Демчишин та "комунікатор" з бойовиками Сергій Кузяра змовились для сприяння "терористичним організаціям", щоб нашкодити територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України. Пʼятий президент разом з Медведчуком, вважало слідство, нібито умисно зривали поставки вугілля з ПАР, щоб закуповувати його в так званих "Л/ДНР". На непідконтрольних територіях знайшли потрібні шахти, офіційно зареєстрували їх в Києві, уклали контракти і почали закупівлю вугілля. Де-юре українського, де-факто – з окупованих територій. Схема тривала до 2017 року.

Легалізація Медведчука в політиці

Відносини колишнього президента України з кумом Путіна були предметом дослідження журналістами. При цьому вони заявляли, що нібито саме Порошенко відкрив Медведчуку двері у велику політику, легалізувавши його статус як важливого перемовника під час обміну полоненими з РФ. Порошенко публічно заявляв про ефективність Медведчука в цьому питанні.

Як писало Радіо Свобода, завдяки СБУ Медведчука призначили до гуманітарної підгрупи на перемовинах у Мінську. В Києві він став "неформальним послом РФ" та одним з головних комунікаторів між двома країнами і двома президентами. Журналісти неодноразово фільмували візити кума Путіна до президентської резиденції. А судячи з плівок Bihus.info, Медведчук нібито говорив з Порошенком не лише про обмін полоненими, але й про власні бізнес-інтереси, зокрема придбання дизельного трубопроводу.

За каденції Порошенка Медведчук став системним політичним гравцем в Україні, обріс медіа-активами та власною фракцією у Верховній Раді, консолідував проросійські політсили та просував вигідні Кремлю наративи.

Команда Порошенка, ймовірно, дала квиток у державне управління і заможне життя чималій кількості осіб, яких нині викривають на корупції чи навіть роботі на ФСБ. Наприклад, у 2016 році карʼєру в СБУ розпочав викритий днями кріт Дмитро Козюра, затриманий керівник Антитерористичного центру СБУ. За його ж каденції чиновник часів Януковича Дмитро Пляцук нібито "розпилював" державні оборонзаводи, про що нещодавно розповідала Україна правда.

Спочатку "бізнесмен", потім – політик

Навіть прихильникам пʼятого президента важко сперечатися з тим, що Порошенко – великий підприємець. Втім, варто відзначити, що він безперервно у політиці з 1998 року і не полишав її ні на день. Паралельно розбудовував сімейну бізнес-імперію. Став медіа-магнатом. Станом на 2022 рік, був 12-м у списку найбагатших людей України, його статки тоді оцінювались у $730 млн. Одна лише готівка, яка йому належить згідно із декларацією, важить нібито більше тонни. При цьому, за інформацією ЗМІ, Петро Порошенко, буцімто, активно переписував свої бізнес-активи на старшого сина Олексія.

У 2016 році "Панамські документи" розкрили, що Порошенко нібито створив низку офшорних компаній для реструктуризації свого бізнесу, щоб уникнути оподаткування та конфлікту інтересів.

За час повномасштабної війни статки Порошенка зростають. Стверджується, що іноземні та українські компанії, які належать політику і його родині, формують пули активів коштом нібито несплачених в Україні податків, а легалізуються ці активи, буцімто, шляхом придбання державних та іноземних цінних паперів, на які нараховуються відповідні відсотки. Ці відсотки Порошенко спрямовує на допомогу ЗСУ, укріплюючи власний образ найбільшого донора армії в Україні. Чи конвертує він це у політичні бали? Безумовно, бо це – Порошенко.

Тотально корумповане оточення

Якими б високими не були рейтинги президентів України на початку каденції, вони завжди опускаються до рівня плінтуса. Зазвичай, через їхнє оточення – друзів, кумів, бізнес-партнерів, яким президенти "делегують" керування державою. Порошенко тут не просто не є виключенням, він – яскраве підтвердження. Зокрема він привів до влади своїх кількох ключових соратників, яких згодом підозрювали у корупції.

Ігор Кононенко – армійський друг, бізнес-партнер. За президента Порошенка був чи не найвпливовішою фігурою в державі, нібито лобіював призначення своїх людей на керівні посади стратегічних державних підприємств. Про "тіньового президента" України Кононенка свого часу говорили навіть у Держдепі США і Великій сімці.

Ігор та Олег Свинарчуки (Гладковські) – фігурували довкола скандалів, пов’язаних з "Укроборонпромом". За даними розслідування журналістів Bihus.Info, Свинарчуки разом зі спільниками нібито займались контрабандою, через фірми-прокладки поставляли оборонним підприємствам України російські деталі або деталі з українських військових частин за завищеними в 2-4 рази цінами. ЗМІ відзначають, що розмір "розкрадань", за мінімальними оцінками, нібито складав 250 мільйонів гривень.

Артур Герасимов – один з найближчих політичних соратників Порошенка, співголова його фракції "Європейська солідарність". Був нібито таким собі "смотрящим Порошенка" за Донеччиною, йому закидають продаж місць у партійних списках місцевим авторитетам. За повідомленнями ЗМІ, саме Герасимов нібито забезпечив депутатський мандат одіозному Олегу Недаві з оточення Юрія Іванющенка від на той момент вже захопленого округу на території Донецької області. Вказується, що ймовірно, з Недавою Герасимов займався "освоєнням" державних і донорських коштів на будівництві житла для вимушених переселенців.

До карʼєри в ЄС, сам Герасимов балотувався від партії проросійського діяча Сергія Шахова. Нині соратник Порошенка володіє статками, які нібито не всі вказує в декларації. Наприклад, віллу в Іспанії за 10 млн грн.

Перелічені вище факти насправді відомі уже не перший день. Втім, наразі складно припустити, чи саме на них опиралася РНБО, коли приймала рішення про пожиттєві санкції для Порошенка.