Проблеми ринку лотерей: неефективність КРАЇЛ, високі податки, нерозуміння лотерейної специфіки чиновниками

Чиновник фактично звинуватив лотерейників у монополізації ринку, занятті азартними іграми під виглядом лотерей, і заявив про необхідність радикально змінити правила гри.

Лотерейний ринок в Україні. Фото: lottery.co.ua

Для того, щоб оцінити, наскільки об'єктивними є його оцінки, ми направили опитувальник із десятком питань щодо ситуації на ринку лотерей трьом компаніям, які є операторами державних лотерей – компаніям МСЛ (Молодьспортлото), УНЛ (Українська національна лотерея) та Патріот.

Незважаючи на достатній час для відповідей та ще тиждень обдзвону офісних номерів телефонів, тільки МСЛ відповіла на наші запитання. Домогтися відповідей від УНЛ та Патріота нам не вдалося. Тому для того, щоб відповісти на наші запитання, нам довелося використовувати відкриті джерела – заяви представників відповідних компаній для ЗМІ, їх інтерв'ю тощо.

Чекали від КРАЇЛ вирішення проблем, а дочекалися нових, у тому числі зростання корупційних ризиків та нерозуміння специфіки

Оператори державних лотерей свого часу з оптимізмом зустріли створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України, сподіваючись, що з нею виникнуть чіткі, прозорі та адекватні правила гри на ринку. Але не склалося. Як стало зрозуміло під час спілкування з представниками операторів державних лотерей, конкуруючий з ними сегмент азартних ігор просто взяв КРАЇЛ "під опіку" і згодом цей орган почав представляти саме інтереси представників азартних ігор. Побоювання про те, що передача до рук одного органу контролю над азартними іграми та лотереями, схожими, але все ж таки різними видами діяльності зі своєю специфікою, може мати негативні наслідки, на жаль, виправдалися.

Так, висловлювання голови КРАЇЛ Івана Рудого в інтерв'ю "Коментарі" на кшталт "закручуйте гайки лотерейникам", на думку МСЛ були просто словами чиновника, а не планом дій.

Особливо нерозуміння лотерейної специфіки в КРАЇЛ, на думку учасників ринку, ілюструє ідею створення нового закону для розширення складу учасників ринків. Так, за словами компанії, лотерейна діяльність в Україні повністю відповідає світовому досвіду, де кількість організаторів лотерей за фактом обмежена від 1 до 5 компаній. І в цьому питанні МСЛ не самотні.

Наприклад, генеральний директор "Української національної лотереї" Андрій Бочковський стверджує , що для України найкраще підійде європейський досвід організації лотерей, насамперед британський.

Це пояснюється тим, що лотерея є скоріше фінансовою діяльністю держави, а не звичайним бізнесом. З цієї причини і в чинному законодавстві України прописується конкурс на організацію лотерей, в якій перемагають найкращі компанії. Втім , це в самій МСЛ таку практику вважають найкращою для держави, хоча й не дуже зручною для себе, оскільки не дозволяє розробляти стратегію розвитку, а працювати "від конкурсу до конкурсу".

У той же час розширення ринку лотерей за рахунок нових учасників, як визнають учасники ринку МСЛ, може ще й викликати епідемію лудоманії, адже новачки ринку конкуруватимуть за нових гравців, роблячи їм пільги та бонуси, що лише збільшить кількість ігроманів.

Податок у 30% — скільки платять казино та лотерейники

Але найбільш повно неефективність КРАЇЛ видно у питанні оподаткування азартних ігор та лотерей. Так, податкова ставка на азартні ігри в Україні становить 18%, тоді як лотерей – 30%, що є найвищим показником серед усіх можливих податків на прибуток України.

Як пояснили МСЛ у своїй відповіді, податкова політика держави де-факто стимулює українців грати саме в онлайн-казино, а не державні лотереї. Так, податок на доходи фізичної особи та військовий збір, всього 19,5%, гравці в онлайн казино платять лише з виведеної суми, що вважається прибутком, а в лотереях – з усієї суми виграшу.

Наведемо такий приклад – гравець в онлайн-казино поповнив свій рахунок на 1000 гривень, з яких він поставив 500 та виграв – на рахунку 1000 гривень, ще одна ставка у 500 гривень принесла 5000 гривень, на балансі всього таким чином 5500. Але наступна ставка у 5000 гривень програла, і гравець виводить з балансу 500 гривень, що залишилися. ПДФО та військовий збір він заплатить саме з цих 500 гривень, або всього близько 95 гривень.

У той же час гравець у лотерею допустимо взявши ту ж 1000 гривень на 500 гривень купив лотерейних квитків та виграв 500 гривень, потім витративши їх на нові квитки та виграв 5000 гривень. Але припустімо, якщо потім він усі їх програв, то платити ПДФО і військовий збір він буде з усієї суми виграшів у 5500 гривень, або 1072 гривні.

Ще одним прикладом дивної податкової політики щодо лотерей та азартних ігор є плата за ліцензію

– 6500 мінімальних зарплат (52 млн. грн. з 1 квітня 2024 року) для онлайн-казино;

- 28 тисяч мінімальних зарплат (224 млн. грн.) для букмекерської діяльності;

– 30 тисяч мінімальних зарплат (240 млн грн) для лотерей.

На високу вартість ліцензії для лотерей, ще навіть до легалізації казино, звертали увагу і в УНЛ – тоді йшлося ще про 176,2 млн грн за одну ліцензію.

Зауважимо, що онлайн-казино, букмекери та ігрові автомати платять триразовий розмір щорічного ліцензійного платежу, тому що КРАЇЛ порушив закон України "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор". Згідно з ним Комісія мала в серпні 2022 року запустити Державну систему онлайн – моніторингу, до початку її роботи плата за ліцензію для казино, букмекерів та гральних автоматів оплачується в потрійному розмірі.

У результаті, як заявили "Коментарі" учасники лотерейного ринку, через неефективну діяльність державного регулятора (КРАЇЛ:

- організатори азартних ігор змушені платити триразовий розмір щорічного ліцензійного платежу (причина – не забезпечення впровадження КРАЇЛу Державної системи онлайн-моніторингу);

- оператори державних лотерей не можуть розпочати сплачувати ліцензійний платіж, оскільки КРАЇЛ не забезпечив ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для проведення конкурсу операторів державних лотерей.

Робота КРАЇЛ – неефективна?

Особливо гостро для країни останнім часом постало питання лудоманії. 1 квітня Комісія мала передати в бюро кредитних історій дані з Реєстру лудоманів, але це зроблено не було. Зрештою, ігромани можуть брати кредити нібито на купівлю споживчих товарів, а насправді програвати їх у тих же казино.

Також у МСЛ резюмували, що не стоїть питання наявності/відсутності політичної волі щодо регулювання на рівні законів організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей. Тут більше питання – чому не виконуються/неналежно виконуються з боку відповідального державного органу виконавчої влади вимоги вже ухвалених законів?

І справді, яскравим прикладом проблем у дотриманні законодавства стала петиція бійця 59-ї мехбригади ЗСУ Павла Петриченка щодо обмеження роботи онлайн казино в Україні з епідемії лудоманії у ЗСУ. Після того, як звернення побутсро набрала необхідні 25 тисяч підписів. президент України Володимир Зеленський пообіцяв розібратися, а Павло Петриченко загинув 16 квітня

Лотерея – це лотерея, а чи не казино

Але, мабуть, найважливіше питання у діалозі з представниками лотерей – це різниця між лотереями та азартними іграми.

У МСЛ відкинули твердження голови КРАЇЛ Івана Рудого, що лотерейні оператори під виглядом лотереї займаються діяльністю онлайн-казино.

Як наголосили в МСЛ, те, що лотерея не тотожна в Україні азартним іграм видно хоча б рекламі. Так, за їхніми словами, реклама азартних ігор всюди, навіть на засобах зовнішньої реклами, що законом прямо заборонено. Організатори азартних ігор стимулюють людей грати в азартні ігри, пропонуючи їм різні бонуси, фрізпіни тощо.

Водночас звинувачення у веденні букмекерської діяльності через можливість ставити на лотерею "Спортпрогноз" та "Спортпрогноз", у МСЛ пояснили незнанням законів. Так, обидві відносяться до там званих державних лотереїв тото. А відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 цього закону, лотерея тото – тиражна лотерея, результат розіграшу якої визначається залежно від вгадування гравцем попередньо невідомого результату спортивних подій, на результат яких гравець та/або оператор лотереї не можуть вплинути. При цьому на відміну від букмекерської діяльності, у лотереї тото забороняється використання коефіцієнтів.

Підтримав позицію МСЛ що лотереї – це не онлайн-казино та інший оператор державних лотерей – "УНЛ", чий гендиректор Андрій Бочковський ще у 2019-му році заявив , що у цифрову епоху продаж лотерей може здійснюватися і в онлайні.

Свого часу УНЛ навіть постраждав, коли ще до легалізації онлайн-казино гральний бренд Космолот чомусь асоціювався саме з компанією. Той же Андрій Бочковський заявив , що власники сайту просто прикривалися брендом сайту онлайн-лотерей "Космолот", створивши схожий на нього "клон" і заробляючи на заборонених азартних іграх.

Зазначимо, що за даними аналітичного сервісу OpenDataBot , за підсумками 2023 року "МСЛ" хоч і збільшив свій дохід у 1,5 рази до 346 млн грн., випав із ТОП-10 лідерів грального бізнесу України. Їхнє місце зайняв основний конкурент – бренд українська національна лотерея (УНЛ). При цьому, як уточнили в "МСЛ", за два останні роки вони заплатили у вигляді податків до держбюджету понад 94 млн грн.