В Раді розводять руками: що не так з урядовим антикризом

Народна депутатка Южаніна розповіла про результати державної програми кешбеку на пальне

В Україні з 20 березня 2026 року діяла програма кешбеку на паливо (у межах “Національного кешбеку”). Цей крок став відповіддю держави на різке зростання цін на пальне, спричинене геополітичними ризиками та світовими коливаннями нафтових ринків. Головна мета програми заявлялась, як фінансова підтримка громадян (передусім водіїв) через часткову компенсацію витрат на заправках. Однак в Раді зазначають, що ефект такої програми сумнівний.

Народна депутатка Ніна Южаніна зазначила, що програма кешбеку на пальне завершилася 31 травня 2026 року. За даними уряду, нею скористалися майже 2,3 млн українців, а на виплати було витрачено 3,2 млрд грн бюджетних коштів, повідомила вона.

“А тепер головне. Ціни на пальне не зменшилися. Тож який економічний ефект отримала держава від витрачання 3,2 млрд грн? Уряд називає програму антикризовим інструментом у відповідь на зростання світових цін на нафту. Але український бюджет не може впливати на світові ціни”, - зазначила політик.

Також, за її словами, важко говорити і про соціальну справедливість, адже 9% учасників програми були власниками дорогих автомобілів.

“Це ще один приклад того, як держава витрачає мільярди на масові виплати без зрозумілого економічного або соціального результату. Бо ефективність програми вимірюється не кількістю отримувачів, а досягненням поставленої мети”, - підсумувала народна депутатка.

Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, що Верховна Рада України у четвер, 28 травня, ратифікувала Угоду з Євросоюзом про позику Україні 90 мільярдів євро з поверненням від російських репарацій та Меморандум про взаєморозуміння з ЄС. Підтримали документи 298 нардепів, однак в Раді вказали на чіткі вимоги до влади.