Експерти попереджають: використання санкцій проти громадян без публічних доказів може вдарити по репутації України та її євроінтеграції
7 липня президент Володимир Зеленський запровадив санкції, які, зокрема, торкнулися колишнього народного депутата Борислава Берези. Екснардеп прокоментував це рішення з іронією. На вашу думку чи виправдане таке рішення, враховуючи те, що екснардеп послідовно критикував Володимира Зеленського під час війни? Якщо ні, то які воно може мати наслідки? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питання, зібравши думки експертів.
Ми дискредитуємо себе через вибірковість введення санкцій
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян зауважив, що для нього абсолютно безвідносно до прізвища Берези є абсолютно неприйнятним спосіб використання санкцій щодо громадян України.
"Це має бути вкрай виключний механізм тільки в тих випадках, коли у Феміди немає змогли дотягнутися до когось з громадян України, а їх діяльність наносить непреривну і неспівмірну шкоду тут і зараз. У такому випадку санкції можуть йти поруч з судовими процесами, але поруч. У нашому ж випадку, як з Березою, так і в інших прикладах, санкції стають механізмом підміни правосуддя, при цьому не даючи реальних доказів і обґрунтувань провини. Таким чином вони створюють і посилюють негативний прецедент того, що ми не отримуємо вироків по реальним винуватцям. І, навпаки, по особам, що не є очевидно винними, бо немає доказової бази. Тобто мені складно сказати про обґрунтованість таких санкцій, бо ми не бачимо жодних доказів і пояснення з боку влади, чому ці санкції введені", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Олег Саакян допускає, що, можливо дані санкції й обґрунтовані, але нехай тоді влада покаже обґрунтування.
"Якщо не показують ні в суді, ні в мотиваційній частині санкцій ці обґрунтування, то у такому випадку це дискредитує сам санкційний механізм. І тоді вибіркове використання санкцій може в цілому підважити довіру до санкційного інструменту, як всередині країни, так і, що не менш важливо, для світової спільноти. Тому що виконання судових рішень є обов'язковим, а санкції тримаються виключно на довірі вмотивованості і обґрунтованості їх ведення. Якщо ми дискредитуємо себе через вибірковість введення санкцій, то ми можемо, як держава, понести серйозні репутаційні втрати на міжнародній арені і спростити життя негідникам", – підсумував експерт.
Практика запровадження санкцій проти власних громадян – є не просто абсурдною
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко зазначила, що до Борислава Берези можна ставитися по-різному. Можна не погоджуватися з багатьма його публікаціями, але рівень загрози національній безпеці від них – як мінімум питання дискусійне.
"Проте є переконання: держава не повинна власноруч дискредитувати власні інструменти захисту національної безпеки. Санкції РНБО покликані забезпечити вплив на іноземну державу, щоб змусити її змінити внутрішню чи зовнішню політику, але наразі складно зрозуміти, на кого саме Україна намагається вплинути, застосовуючи санкції проти власного громадянина, який не переховується і не перебуває в розшуку. Влада сама дискредитує українські санкції та знецінює їхнє значення. Коли під обмеження потрапляють лідери опозиційних фракцій, колишні депутати чи опозиційно налаштовані блогери, сам термін "підсанкційна особа" втрачає свій первісний сенс. Адже, якщо в одному списку з реальними ворогами України, які буквально вбивають людей та нищать наші міста, опиняються банальні політичні конкуренти чинної влади, факт потрапляння туди перестає нести будь-який негативний зміст", – зазначила експерт.
За її словами, Європейський Союз уже давно напрацював чіткий юридичний стандарт застосування санкцій.
"Головне правило – обов’язок держави надати "точні та конкретні причини, чому компетентні органи вважають, що відповідна особа має бути піддана санкціям". Без цього будь-які обмеження розцінюються як політичне переслідування, а це неприпустимо не лише для членів ЄС, а й для країн, які прагнуть ними стати. Тому практика запровадження санкцій проти власних громадян – ще й без жодних пояснень – є не просто абсурдною. Це очевидна перешкода на нашому шляху до євроінтеграції. З таким підходом реальних шансів на членство в ЄС не буде ні у 2027 році, як комусь би хотілося, ні будь-коли потім", – підсумувала експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Зеленський назвав головний пріоритет на саміті НАТО: з якою вимогою виступить Україна.