Парламентська монобільшість «Слуги народу» опинилася на грані колапсу після того, як антикорупційна операція «Мідас» оголила масштабну корупційну схему в енергетичному секторі
Медіа рясніють заголовками про те, що парламентська монобільшість – на грані колапсу після резонансу викриття корупційної схеми в енергосфері, все залежить від найближчих рішень президента України. Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення Ставки вже цього четверга, а також зустріч із керівництвом Верховної Ради та депутатами фракції "Слуга народу", анонсувавши важливі зміни. Як Міндічгейт вплинув на монобільшість у Верховній Раді? Чи утримає президент контроль над парламентом? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Навряд чи побачимо певний радикальний зріз оновлення Кабміну
Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова так прокоментувала ситуацію:
"Судячи з того, що ми сьогодні побачили у Верховній Раді – блокування трибуни, використання уваги суспільства для того, щоб ще раз продемонструвати свою позицію чи амбіції, все це показує, що парламент втрачає, певним чином, свою дієвість, а мав би працювати. Сьогодні у порядку денному, окрім відставки міністрів, які фігурували у Міндічгейді, були соціальні ініціативи, які стосувалися захисту військових. Їх не було проголосовано. Не було приділено увагу тим справам, які парламент має робити".
Експерт продовжує, якщо парламент стає заручником виключно кадрових перестановок або інтриг, це говорить про те, що він втрачає свою суб'єктність.
"Важливо подивитися, наскільки ми зможемо побачити радикальні зміни після закликів про те, що президент має діяти більш рішуче, проводити якісь глобальні зміни. Все це намагання видавати бажане за дійсне. Довгий час ми взагалі бачили, що була повна стабілізація і консервація певних кадрових питань. Максимум – перестановка з місця на місце. До чого це призвело ми теж бачимо. Але по факту навряд чи ми побачимо певний радикальний зріз оновлення Кабінету міністрів. Заклики до створення уряду так званої національної єдності або уряду з представників різних груп, фракцій наразі навряд чи будуть реалізовані. Чи будуть якісь кадрові зміни в інших сферах, крім енергетики, це теж наразі спрогнозувати не вдається. Тому що ні самі парламентарі, ні навіть очільники груп та фракцій достеменно не знають, що буде найближчим часом. Тому зараз рухаємося з дня на день, з години на годину. Слідкуємо за оновленням, тому що все може змінюватися. Але анонс від президента вже говорить про те, що влада намагається привернути увагу до найближчих рішень. Подивимося чи вони влаштують суспільство загалом і, у тому числі, парламентарів. Питання в іншому, що всі фігуранти справи порозбігалися і немає відповідальних. Тому тут не вдасться комусь конкретному сканалізувати негатив, умовно кажучи, зупинити його стовпом в одному якомусь напрямку", – підсумувала Олександра Решмеділова.
Розпад монобільшості – це найкраще, що може з нами статись
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зазначив, що, якщо говорити про монобільшість, то вона і до цього моменту була достатньо нестабільна.
"Якщо подивитись на голосування, то була потреба і у голосах "Довіри", і у голосах інших фракцій. Більше того, сам факт, що президент хоче зустрічатись з партією говорить про те, що там не все так добре. Особливо стосунки погіршились, коли депутатів фактично змусили голосувати за закони, які обмежують незалежність антикорупційних органів, а потім одразу за відміну цих законів. Проте, за великим рахунком, там партії і нормальної партійної комунікації немає давно. Наприклад, дуже часті випадки, коли голова обласної військово-цивільна адміністрації щось привозить в місто, а депутатів від партії влади на передачу цього чогось не запрошують. І навпаки. Депутати часто погано розуміють, які закони вони голосують", – прокоментував Андрій Єрьоменко.
Проте, продовжує експерт, розпад монобільшості – це найкраще, що може з нами статись. Повернення у парламент реальної живої дискусії дозволить повернути хоч якийсь механізми зворотніх зв'язків між керівництвом держави і суспільством.
"Якщо згадати, то всі шкідливі закони приймались дуже швидко. Про що б не йшлось. Чи то антифопівські закони, які "слуги" прийняли практично одразу після виборів. Чи то податкові ініціативи від Гетманцева. А от, коли закон довго обговорюється, як, наприклад, закон щодо продажу землі, то він приходить до компромісного варіанту", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Підсумовуючи Андрій Єрьоменко зауважив, що він особисто дуже сподівається, що хоча б формально монобільшість і залишиться, але в реальності її не стане. Тоді рішення влади можуть бути більш повільними, але значно більш адекватними.
Читайте також на порталі "Коментарі" - в Умєрова відреагували на інформацію про те, що він може не повернуться назад до України.