Буданов змінює образ: що здивувало в його новому інтерв’ю Мосейчук

Від «загадкового розвідника» до політика з чітким позиціонуванням: резонансне інтерв'ю Буданова та його заяви про державу, єдність і кадрову політику викликали жваве обговорення

Публічний образ Кирила Буданова стрімко змінюється: ще недавно його сприймали передусім як керівника військової розвідки, а тепер він дедалі активніше присутній у політичному порядку денному. Резонансне інтерв'ю Наталії Мосейчук лише посилило увагу до його заяв про державу, національну єдність, історичну пам'ять та кадрову політику. Чи формується навколо Буданова нове політичне позиціонування? Чому у його риториці дедалі помітнішими стають консервативні акценти? І що може означати така трансформація його публічного образу напередодні можливих політичних змін? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, проаналізувавши думки експертів.

Показовий момент – розмова про Національний пантеон

У мережі активно обговорюють інтерв'ю голови ОП Кирила Буданова, яке він дав Наталії Мосейчук. Відтак, дедалі чіткіше видно, що Кирило Олексійович цілком явно мітить у нішу українського консерватора. Про це розповів політолог Ігор Чаленко.

Експерт акцентує, це проявляється не лише в окремих заявах, а в системі акцентів. Зокрема, це історична тяглість, традиція, сильна держава, національна ідентичність, суспільна єдність.

"Зверну увагу, що говорячи про повернення постатей різних історичних епох, Буданов прямо підтримує рух України "в правий бік". Причому не лише під час війни, а й після неї. Водночас це не радикальний правий дискурс, не націоналістичний крен. Навпаки, він поєднується з наголосом на стабільності держави, інституційності та недопущенні внутрішнього розколу", – зазначив експерт.

За його словами, показовий момент – розмова про Національний пантеон. Буданов фактично відмовляється від логіки "відсікання" суперечливих постатей української історії й говорить про необхідність "забирати до себе" людей різних епох, які здобували славу і волю. Особливо це було показово при обговоренні Корольова. Та й місце проведення інтерв'ю – не ОП, а "Батьківщина-мати" – теж є підкресленням такого підходу.

Ігор Чаленко зауважує, цікаво, що і кейс з Мудрою тут теж змогли вплести. Тобто консервативний дискурс у нього поєднується з культом інституційної сталості. Буданов пояснює небажання одномоментно змінювати людей в ОП саме необхідністю зберігати інституційну пам’ять і поступово реформувати систему.

"Чи вдовольнить це людей, які продовжують розкручувати "Фореста..."? Навряд. Але, принаймні, антикриз краще за дві невеликі фрази до того. Таким чином, зараз Буданов дедалі більше виглядає не просто як представник силового блоку, якого волею долі занесло на Банкову, а як окреслений виразник правоконсервативного політичного позиціонування. До слова, колись подібне позиціонування намагалися зробити ексочільнику СБУ Ігорю Смешку, але не взлетіло...", – зазначив політолог.

У Буданова тепер зʼявилось чимало шаблонних фраз і заготовок

Журналіст, блогер та телеведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва зазначає, перше, що кидається в очі після перегляду інтерв’ю, перетворення Буданова-розвідника – загадкового полководця в типового Буданова-апаратчика та типового працівника канцелярії. Раніше динаміки додавав кіт Гюнтер і ота фірмова жаба в акваріумі, тепер зʼявилось чимало шаблонних фраз і заготовок, які ми уже чули з чужих вуст.

"Отже, Буданов над схилами Дніпра пожалкував за "коливаннями в суспільстві та через відсутність єдності". Душа за державу болить. Щоб описати, що у нас відбувається – системна чи політична криза – Буданов підібрав слово "напруга". Буданов підтвердив, що він існує в суспільних обговореннях щодо його згадок у справі "Форрест Гамп". "Це проблема, коли у нас в суспільстві розвішують ярлики". Мейбі, бейбі, але будь-яка звʼязка у одному реченні із прізвищем Міндіч – це уже чорна мітка. Бо це прізвище стало символом корупції, кумівства та використання ресурсів держави у війні як власної тумбочки. Про картонку "Хмара-чорт!" було цікаво. Тут Буданова, як військового збентежило таке формулювання. І він натякнув, що особу цього мітингаря зʼясували, і він не воював. Це у нас сбушники з незабутніми барсетками та туфлями під баггі – уже і такі досьє збирають на цивільних мітингах?", – зазначила журналіст.

Вона зауважує, Буданов визнав, що не читав резонансну статтю Інни Вєдєрнікової "Виродження влади". І це вкрай погано, бо молодий і прогресивний багатообіцяючий політик має читати подібні матеріали, а не хизуватись тим, що ти живеш у рожевому світі.

"Легко укусили удвох Залужного. Заговорили про таємничих людей, який "сховали погони і ставали цивільними". Буданов похвастав, що він не ставав і в погонах. Відповідь про топ-корупцію була непереконлива. Буданов не знає, чи можна її очолити чи побороти, і взагалі, що суд має своє слово сказати, бо може виявитись не зовсім так. Так само було цікаво почути, чому Буданов не поміняв людей зі спадку Єрмака. І далі був спіч про інституційну памʼять, тому людей не можна міняти – власне, ясно, чому на заходах ми часто бачимо лису незабутню голову Татарова", – зауважила Марина Данилюк-Ярмолаєва.

Журналіст, підсумовує, за іронією долі – Буданов почав публічну карʼєру з негарного скандалу Вагнергейт. Зараз його непрямо, але виваляли у контакті з Міндічем.

Також видання "Коментарі" повідомляло – щонайменше 30 тисяч людей на місяць: Буданов озвучив критичні потреби у мобілізації.