Зважаючи на те, що вся ця історія викликала гострі дебати у Верховній Раді, на певний період може зберегтися політична турбулентність у публічному просторі
Верховна Рада конституційною більшістю підтримала президентський проект закону №13533 щодо відновлення незалежності НАБУ та САП. "За" віддали свої голоси 331 народний депутат. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та президент Володимир Зеленський вже підписали закон про посилення повноважень НАБУ та САП. Що стало головним каталізатором того, що влада вирішила повернути незалежність НАБУ та САП? Які будуть наслідки? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Серед наслідків ухвалення проекту закону №13533 є, як позитивні, так і негативні
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко так прокоментувала ситуацію:
"Головними каталізаторами повернення незалежності НАБУ і САП стало відразу кілька факторів. По-перше, це громадській резонанс і швидко розпочаті протести молоді, організовані по всій Україні. По-друге, це міжнародний тиск, в рамках якого з боку ЄС, США та інших партнерів висловлювалося занепокоєння щодо ситуації. В рамках тиску на українську владу у цьому питанні, нашу країну могли позбавити фінансової та політичної підтримки. Тут варто нагадати, що створення у 2015 році САП і НАБУ було політичною умовою для євроінтеграції, отримання підтримки від ЄС та США, а також – безвізового режиму. При цьому реальна роль цих органів полягає у стримуванні влади, особливо ОП та великого політико-економічного істеблішменту, виступаючи фактором балансу і контролю. Адже НАБУ і САП часто розслідували справи, пов’язані з оточенням президента, що викликало напруженість між антикорупційними структурами та владою".
Експерт продовжує, третьою причиною прийняття законопроекту є те, для української влади, включно з Зеленським, виник реальний ризик втрати довіри та падіння підтримки всередині країни.
Що ж до наслідків ухвалення проекту закону №13533, то Єва Антоненко говорить, що вони будуть, як позитивні, так і негативні.
"Серед позитивних: відновлення процесуальної автономії САП, коли Генпрокурор не матиме права втручатися у роботу прокурорів САП, а також – захист НАБУ від політичного впливу. При цьому співробітники бюро з доступом до держтаємниці обов’язково матимуть проходити поліграф, але проводити цю процедуру буде не СБУ, а Управління внутрішнього контролю НАБУ. Імідж України на міжнародній арені дещо стабілізувався, макрофінансова підтримка буде збережена, адже ЄС та інші партнери позитивно відреагували на ухвалення закону, хоча й зазначили, що проблеми залишаються. Баланс впливу між гілками влади збережеться. Але існують і потенційні ризики. Регулярні перевірки працівників НАБУ та САП на поліграфі можуть створити нові механізми тиску. Залишаються також бюрократичні обмеження, такі як деякі положення щодо добору прокурорів поза конкурсом, що суперечить європейським стандартам", – зазначила Єва Антоненко.
За її словам, крім того, зважаючи на те, що вся ця історія викликала гострі дебати у Верховній Раді, включаючи бійки, емоційні заяви і таке інше, на певний період може зберегтися політична турбулентність у публічному просторі.
"Попри формальне повернення незалежності, активісти та правозахисні організації будуть пильно стежити за реальним виконанням прийнятого закону, з ймовірністю повернення масових протестів у випадку певних маніпуляцій. Західні партнери у цьому питанні наглядатимуть більш прискіпливо, ніж до цього. Також є ризик, що деякі групи розглядатимуть повернення впливу САП і НАБУ як інструмент зовнішнього нав’язування, що може бути використано в інформаційній війні", – підсумувала експерт.
Вирішальним фактором були дзвінки з Брюсселю та інших світових столиць
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун зазначив, що головним каталізатором, який змусив владу повернутися до закону про НАБУ та САП стало те, що суспільство продемонструвало свою активність і незгоду з політикою і рішенням, яке прийняла Верховна Рада.
"І, безперечно, не менш важливим, а можливо навіть вирішальним фактором були дзвінки з Брюсселю та інших європейських столиць та Вашингтону в ОП з, м'яко кажучи, проханням відкотити це все назад, тому що недаремно з 2014 року розпочалася процедура глобальної антикорупційної реформи. І це ті здобутки, які досягалися великої ціною за допомогою наших європейських партнерів. Це те, що не можна повернути до попереднього рівня, тому що це ставить під сумнів взагалі український європейський шлях. І взагалі фінансову підтримку наших партнерів. Адже вони її надають, сподіваючись, що ці кошти підуть за призначенням", – говорить політолог.
Максим Джигун наголошує, враховуючи те, що президент підписав даний законопроект, наразі немає підстав зараз хвилюватися, щоб це було видозмінено або не працювало.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Зеленський провів першу розмову з обраним президентом Польщі: деталі.