Брудна політика на крові: в Києві розгортається внутрішній фронт

Українська політика тріщить по швах — і це вже схоже на війну всередині країни

Попри те, що фронт не обіцяє швидкого затишшя, Україна змушена воювати ще на одному полі бою — всередині самої себе. Останні події свідчать: політичне протистояння стає дедалі бруднішим і небезпечнішим для стабільності держави, ніж навіть атаки з боку Росії.

Червень ознаменувався трьома гучними епізодами, які окреслили нову конфігурацію сил:

• Олексія Чернишова, віцепрем’єра й одного з потенційних кандидатів у прем’єри, звинувачено в корупції — він став найвищим чиновником такого рівня, кого взяли в розробку. В той момент посадовець перебував у Європі і зволікав із поверненням, що виглядало, м’яко кажучи, дивно: мовляв, міністр репатріації українців не поспішає додому.

• Уряд отримав сигнал про ротацію: за попередніми даними, йдеться про можливу зміну прем’єра. Називається прізвище Юлії Свириденко, міністерки економіки, якій лише 39 років — і вона вважається наближеною до Офісу президента.

• Третій рух — невдала спроба відсторонити Кирила Буданова, очільника ГУР, який має сильну репутацію і власну позицію в державній вертикалі.

За кулісами цих подій стоїть Андрій Єрмак — голова Офісу президента, який де-факто керує більшістю процесів у державі, не маючи при цьому жодної формальної урядової посади. Він усе більше нагадує "сірого кардинала" — зростає його вплив, а політичні конкуренти зникають із поля зору.

У матеріалі The Economist нагадується, що до 2019 року Єрмак був відомий у зовсім іншому середовищі — як юрист, продюсер, "рішала" та людина з шоу-бізу. Стрімкий політичний злет багато хто досі не може пояснити. Водночас у США зростає роздратування його стилем поведінки. Diplomatic circles у Вашингтоні дедалі критичніше реагують на контакт із ним — кажуть, двері для Єрмака там поступово зачиняються.

Але в Києві ситуація протилежна — замість втрати впливу Єрмак, схоже, посилив свої позиції. Джерела журналістів в уряді припускають: саме він міг ініціювати розкрутку справи проти Чернишова — або хоча б натиснути, щоби вона пішла в публічну площину. Причина — не стільки "квартирна схема", скільки політична конкуренція. Чернишов намагався налагодити альтернативний канал зв’язку з США — в обхід Єрмака. А ще його звільнення відкрило дорогу Свириденко — людині, якій Єрмак, за чутками, повністю довіряє.

Ці історії — лише перший фрагмент великого пазлу. Але тенденція очевидна: в Україні назріває внутрішня боротьба за владу, яка набирає обертів у найгірший момент — коли країна воює ззовні, а втома Заходу зростає.